6.1. Основні поняття і означення

    Під інформаційним забезпеченням (ІЗ) розуміється сукупність методів і засобів організації, підтримки, збереження та поповнення інформації, необхідної для забезпечення ефективної роботи ГІС.

Рис. 6.1. Структура інформаційного забезпечення ГІС

    Організація позасистемного ІЗ передбачає формалізацію опису всієї інформації, що використовується для забезпечення функціонування ГІС, тобто створення єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації, уніфікованих машинних форм документації, їх значення, збереження подання та внесення змін і доповнень.

    Система класифікації і кодування (СКіК) — єдина на всіх стадіях циклу “дослідження - проектування - технологічна підготовка – виробництво”.

    Система науково-довідкової документації (СНДД) містить управлінську, конструкторську, технологічну і виробничу документації, а система оперативної документації (СОД) — планову і звітну документації.

    Нормативні, методичні і інформаційні матеріали (НМіІМ) — це організація, ведення, збереження, накопичення та обробка нормативно-довідкової документації, внесення в неї змін і доповнень.

    Внутрішньо системне ІЗ ГКС — це сукупність даних, мовних засобів їх опису, методів організації збереження, накопичення та доступу до інформації в обчислювальних системах, задіяних в ГІС. Воно забезпечує подання всіх даних, необхідних при управлінні ГІС, а також забезпечує організацію інформаційного спряження АСНД – САПР – АСТПВ – ГВС – САК.

    Інформаційна база (ІБ) - сукупність спеціальним чином організованих даних, що характеризують всі аспекти функціонування ГІС.

    Комплекс програмних засобів організації та подання даних (КПЗ) забезпечує інформаційне поєднання підсистем ГІС і ефективну взаємодію її операторів і обчислювальних систем.

    При проектуванні ІЗ ГКС повинні виконуватись наступні вимоги:

    — повнота відображення станів ГІС і достовірність інформації, що використовується її підсистемами для рішення власних задач;
    — ефективність методів і засобів збору, збереження, накопичення, оновлення, пошуку і подання даних;
    — багатократне використання даних при рішенні задач ГІС;
    — зручність доступу до даних;
    — мінімізація дублювання даних;
    — організація чіткої системи доступу до даних;
    — відкритість ІЗ ГІС, тобто можливість його розширення та розвитку, використання нових засобів організації даних, нових інформаційних технологій;
    — гнучкість ІЗ ГІС, тобто здатність ІЗ забезпечити адаптацію підсистем, передбачену в даній ГІС.