Колектив і зміст учбової і наукової роботи майбутньої кафедри технічної кібернетики почали безпосередньо формуватися, мабуть, тоді, коли доцент к.т.н. Івахненко Олексій Григорович читав на кафедрі АТ в 1945/46 навчальному році курс “Основи теорії автоматичного регулювання”(ОТАР). Наступний крок - поділ шостої студентської групи “Електроприладобудування” набору 1949р. (ЕПС-6) на “Автоматику і телемеханіку” (АТ-6) та “Вимірювальні пристрої” (ИУ-6). Старостою групи АТ-6 було призначено студента Костюка В.І.

Захист дипломних проектів першої навчальної групи АТ-6, що спеціалізується в області автоматичного регулювання, старостою якої з 1949 по 1954 р. був студент Костюк В.І., майбутній зав.кафедрою ТК. ДЕК ЕТФ право наліво - Городецький Г.М., Гребінь Й.І., Постніков, Нестеренко А.Д., Ребров С.О., Орловський А.В., Заіка А., Васильєв М.М., Рахманов Л.О., Поліщук Є., Орнатський П.П.

Конспект лекцій Івахненко О.Г. в 1948р. був упорядкований студентами групи ЕПС-1 і виданий в 100 примірниках. Серед учбових матеріалів, підготовлених студентами по курсу ОТАР слід також відзначити “Слово о хитрости фазовращательной вольнослушателем от автоматики Рего Константином составленное”.

Для лабораторних робіт по курсу ОТАР (ауд.264-1) використовувалися поряд з апаратами промислового виготовлення (потужні двигуни і генератори 3-4 кВт, реостати, контактні реле, лампи, вимірювальні прилади, регулятори та ін.) макети та устрої, виготовлені на кафедрі АТ (екстремальні регулятори) та в інституті електротехніки АН УРСР (магнітний привод), де працював Івахненко О.Г. В багатьох випадках необхідні для дослідження системи студенти склали із окремих елементів за допомогою провідників. Уявлення про перелік лабораторних робіт по курсу ТАУ у 50-х роках дає зміст учбового посібника “Лабораторные работы по автоматическому регулированию” (автори Івахненко О.Г., Акінін П.Й.), виданого у 1961р.

У 60-х роках в лабораторний практикум ОТАР введено схеми на напівпровідниках (САР напруги - Кіку А.Г., Ігнатенко В.М.), на цифрових елементах (екстремальний регулятор - Шпіт С.В., Акінін П.Й.), на обчислювальній машині МН-7 (нелінійні системи при випадкових збуреннях - Голубничий М.І., Міщенко Р.К., імпульсні системи - Шпіт С.В.). Поряд з основним курсом ТАР було засновано нові дисциплини “Автопривод і слідкуючі системи” (Костюк В.І., Недавній В.С.), “Технічна кібернетика” (Івахненко О.Г.), “Математичні основи кібернетики” (Лапа В.Г.).

Наукова діяльність викладачів та аспірантів майбутньої кафедри ТК охоплювала галузь оптимальних, самонастроюваних та розпізнаючих систем (керівники Івахненко О.Г., Кунцевіч В.М., Костюк В.І.). В 1954р. розпочато розробки та дослідження систем екстремального регулювання за участю Івахненко О.Г., Кунцевіча В.М., Акініна П.Й., в 1968р. виникла група оптичної обробки інформації під керівництвом Островського А.С. В рік заснування кафедри ТК виконувалися госпдоговірні науково-дослідні роботи річним обсягом 41 тис.крб. за такими напрямами:

• прогнозування біологічних процесів (Лапа В.Г.);
• автоматизація процесів одержання та очистки вапняного молока(Івахненко О.Г.);
• автоматичне регулювання вологості деревини (Костюк В.І., Полив`яний С.П.);
• дослідження процесу виробництва аміачної селітри (Костюк В.І., Ажогін В.В.);
• автомат-настройщик слідкуючих систем (Костюк В.І.);
• автоматизація процесів шлакопереробки (Костюк В.І., Акінін П.Й.).

---