З історії факультету
З перших років існування КПІ почала формуватися наукова школа електротехніки - професори Артемьєв і Скоморохов.
В 1913/14 учбовому році виникла думка про створення електротехнічного факультету (ЕТФ). Підвалиною для цього була велика електротехнічна лабораторія і відповідна спеціалізація на механічному факультеті.
ЕТФ було створено у 1918р. і його очолив проф. Круковський A.B.
Перший випуск ЕТФ - 3 інженери - відбувся у 1924р. В 1925р. на ЕТФ дипломний проект на тему “Лінія електропередачі Дніпровські пороги - Київ” захистив майбутній перший завідувач кафедри автоматики і телемеханіки Йосип Ілліч Гребень.
Навчально-допоміжні заклади
Для того, щоб студент ЕТФ мав досконалу електротехнічну освіту і потім на посаді інженера, мав як слід керувати електричними приладами та підприємствами, потрібно було забезпечити йому під час навчання широкі можливості практично ознайомитись зі всіма питаннями електротехніки. Лабораторна проробка всього матеріалу, що його студент мав на лекціях є основа, на якій можливо було підготовити досвідченого інженера. В зв’язку з цим на лабораторну проробку було відведено в навчальному плані Електротехнічного факультету - 45 тижневих годин. Отже 14% всього часу студент проводив у лабораторіях.
Потрібно констатувати, що розвиток лабораторій проходив у дуже тяжких обставинах. Його не можна було вважати закінченим, але на той момент треба визнати, що лабораторії факультету не тільки задовольняли потреби навчальної роботи зі студентами, але й давали змогу не лише проводити наукові досліди, з одного боку, а й виконувати різні роботи за пропозиціями різних промислових організацій та підприємств. Крім спеціальних електротехнічних лабораторій факультет користувався загально-інститутськими навчально-допоміжними закладами, що давало студентам змогу одержати певні потрібні їм в майбутньому знання.
До лабораторій, що щільно пов’язані були з роботою Електротехнічного факультету відносилися:
- механічна лабораторія,
- електромашинова лабораторія,
- лабораторія електричного тягла.
В подальшому на базі експериментальних майстерень ЕТФ виникли заводи ’’Точелектроприлад” (нині “Росток”), електротехнічної апаратури (м. Омськ), конденсаторний (м. Серпухов).
У післявоєнні роки посаду декана ЕТФ займав проф. Орловський A.B., а потім доц. Ребров С.О.
Всі академгрупи ЕТФ об’єднувались в один потік, на якому лекції читали відомі вчені і педагоги: О.С.Смогоржевський (вища математика), М.О.Кільчевський (теор.механіка), О.І.Астахов (хімія), І.М.Чиженко (TOE), А.М.Хаскін (нарисна геометрія), Е.С.Уманський (опір матеріалів).
Спеціальні дисципліни вели: Й.І.Гребень (автоконтроль, телевимірювання), О.Г.Івахненко (автоматичне регулювання), М.В.Пашковський (телеуправління), П.П.Орнатський (деталі точних механізмів), Є.П.Красовський (електропривід).
Поряд із фізико-математичними та спеціальними дисциплінами студенти вивчали: деталі машин, теорію механізмів і машин, термодинаміку і теплотехніку, металообробку, ливарну і ковальську справу, гідравліку та гідравлічні машини, електричне освітлення та світлотехніку , електричні машини, електричні мережі і системи, історію техніки.
В 1945р. на ЕТФ була створена Кафедра автоматики і телемеханіки (AT). Перший випуск кафедри AT (група ЭПС-1) відбувся у 1949р. і склав 13 чол.
За час існування кафедри AT із її складу виділено кафедри:
- електронних та іонних приладів (1949),
- обчислювальної техніки (1960),
- релейного захисту та автоматизації енергосистем (1962),
- технічної кібернетики (1969).
В 1962р. ЕТФ розділено на два факультети. Кафедру AT включено до складу факультету автоматики та електроприладобудування (ФАЕПБ). В 1975р. при поділі ФАЕПБ кафедру AT включено до факультету електроприладобудування і обчислювальної техніки (ФЕПБіОТ), а кафедру технічної кібернетики (ТК) до факультету систем управління (ФСУ). В 1985р. кафедри AT і ТК ввійшли до складу факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ).
На протязі багатьох років фізико-математичну підготовку студентів кафедри ТК здійснювали викладачі: Ш.Г.Горделадзе, Ф.П.Яремчук, О.О.Іванова (вища математика), Ю.Ф.Видолоб (ТОЕ), О.В.Кравцов (фізика).